ВЕТЕРАНСЬКИЙ БІЗНЕС
ЦЕ НЕ СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА, А НОВА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ
За даними опитувань, 65% військових, перебуваючи на фронті, мріють після повернення додому відкрити власну справу. Водночас лише половина ветеранів повертається на попереднє місце роботи. Уже сьогодні в Україні налічується близько 1,8 мільйона ветеранів і понад 180 тисяч людей з інвалідністю внаслідок війни. Це не лише виклик для держави, а й значний потенціал для економічного розвитку.
Саме тому підтримка ветеранського бізнесу дедалі більше стає питанням економіки, а не лише соціальної політики. Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про ветеранське підприємництво, а, за даними Міністерства у справах ветеранів, ветеранські компанії вже повертають державі у вигляді податків утричі більше коштів, ніж отримали у формі грантів.
Про освітні програми для ветеранів і розвиток ветеранського підприємництва в Україні розповідає ТЕТЯНА ІЗМАЙЛОВА, phD, MBA, Head of Partners Development, KSE Veterans Office.
З якими бізнес-ідеями ветерани найчастіше приходять на програму?
Малий бізнес – основа економіки. Найчастіше ветерани приходять з ідеями сімейної справи або малого підприємництва разом із побратимами й посестрами. Найпопулярніші напрями – виробництво, агросектор, сфера послуг і креативні індустрії.
Ветерани прагнуть створювати конкретні продукти й послуги з високою доданою вартістю – часто з фокусом на імпортозаміщення, безпеку та відновлення країни. В основі таких бізнесів завжди лежать цінності. Вони засновують компанії, які вирішують конкретні проблеми суспільства, а не просто заробляють.
Наскільки часто ветерани приходять уже з готовою бізнес-моделлю?
У нас є два типи учасників. Перша категорія – ≪Новачки≫, які приходять з ідеєю. Завдяки системі відбору на навчання потрапляють ті, чиї ідеї вже певною мірою пропрацьовані. Друга категорія – ≪Досвідчені≫: власники діючих бізнесів, які хочуть масштабування та розвитку. Для тих, хто ще не встиг детально підготувати свій задум, команда KSE Veterans Office створила допоміжні матеріали: відео, лекції, рекомендації та додаткові онлайн-зустрічі.
Що для ветеранів виявляється найскладнішим на старті: психологічний бар’єр, фінанси чи перехід від військової логіки до ринку?
Військова логіка насправді дисциплінує й допомагає. Модель MIT ≪24 кроки дисциплінованого підприємництва≫ поєднує ризиковість та дисципліну – і цей підхід близький ветеранам.
Для мене відкриттям стало те, що учасники називали навчання найкращою психологічною терапією. Коли ветерани перебувають у колі однодумців, відкрито діляться досвідом і працюють над власними ідеями, виникають нові партнерства та можливості.
Найскладнішим питанням для багатьох залишається фінансування. Саме бюджет проєкту показує, наскільки життєздатною є ідея і чи зможе вона бути прибутковою в перспективі кількох років.
Як за три місяці змінюються бізнес-ідеї учасників?
Ідеї стають значно реалістичнішими. На старті багато емоційних і масштабних концепцій. До фіналу вони трансформуються в чіткий продукт, зрозумілу цільову аудиторію, прораховану економіку та план перших продажів. Найважливіше – учасники вчаться фокусуватися на тому, що реально працює. Фокус – це одна з головних навичок підприємця.
Які типові помилки ветерани роблять на старті власного бізнесу?
Найчастіше люди думають, що головне – знайти гроші. Насправді першочергово потрібно зрозуміти свого клієнта, сформувати ціннісну пропозицію та перевірити product-market fit.
Починати слід не з питання ≪Що ми робимо?≫, а з питання ≪Навіщо?≫. Важливо сформувати місію, стратегію, прорахувати бюджет, продажі й операційний план.
Основні помилки:
• фокус на продукті, а не на клієнті;
• недооцінка продажів і маркетингу;
• ігнорування фінансового планування;
• занадто широкий асортимент на старті;
• очікування, що якісний продукт ≪сам себе продасть≫.
Наскільки важливими для учасників стають ментори та експертний супровід під час програми?
Критично важливими. Для багатьох ветеранів саме ментори стають найціннішою частиною програми. Вони допомагають уникнути типових помилок, ставлять складні запитання й додають упевненості. Часто таке менторство переростає в довгострокові партнерства, а випускники попередніх наборів згодом самі стають менторами.
Чи є різниця між класичною бізнес-освітою та навчанням ветеранів і військовослужбовців?
Ветерани – надзвичайно відповідальна й мотивована аудиторія. Вони дисципліновані, здатні діяти в умовах невизначеності та мають сильну внутрішню мотивацію. Тому в навчанні важливий акцент саме на практиці: швидкій валідації ідей, домашніх завданнях і постійному зворотному зв’язку.
Чому для програми було важливо поєднати освіту, менторство та грантове фінансування в єдину систему?
Тому що гроші без знань часто не дають результату, а освіта без фінансування залишається лише теорією. Комплексний підхід працює інакше: ветерани навчаються, тестують ідеї, отримують зворотний зв’язок, презентують свої проєкти, а автори найкращих із них отримують ресурси для запуску або розвитку бізнесу.
Наскільки вирішальним чинником для запуску ветеранського бізнесу є грант?
Грант – важливий каталізатор, але сам по собі він недостатній.
Найуспішніші кейси – це завжди поєднання знань, менторства та фінансування.
Чи можна сказати, що ветерани формують новий тип українського підприємця?
Моя мрія – щоб ветеранське підприємництво стало еталоном для українського бізнесу. Ветеранський бізнес – це відповідальність, здатність ухвалювати рішення під тиском, сильна командна культура та цінності. Найважливіші навички, які ветерани приносять у підприємництво, – лідерство, управління ризиками, здатність швидко навчатися і турбота про команду.
Чи бачите ви серед учасників програми потенційних лідерів нової української економіки? Наскільки цивільний бізнес сьогодні готовий до партнерства з ветеранськими компаніями?
Безумовно. Уже зараз серед випускників є ті, хто має потенціал масштабуватися до рівня середнього або великого бізнесу. Цивільний бізнес також стає відкритішим до партнерства з ветеранськими компаніями. Такі партнерства вже активно виникають у виробництві, логістиці та сфері послуг.
Сьогодні ветеранський бізнес часто сприймають як соціальну ініціативу. Чому це хибне уявлення?
Тому що це насамперед економіка. Ветерани створюють робочі місця, сплачують податки, розвивають регіони й засновують конкурентоспроможні компанії. Соціальний ефект є важливою складовою, але основа ветеранського підприємництва – стійкий бізнес, який працює за ринковими правилами.
Які галузі нині мають найбільший потенціал для ветеранських компаній?
Потенціал є практично в будь-якій сфері. Найважливіше – щоб людина обирала напрям, який їй справді близький і відповідає її досвіду, навичкам та інтересам.
Чому підтримка ветеранського підприємництва має стати не лише державною політикою, а й частиною стратегії великого бізнесу?
Україна стає країною ветеранів. Великий бізнес уже зараз має навчитися працювати з ветеранськими компаніями як із надійними партнерами. Йдеться не лише про соціальну відповідальність, а й про нову конкурентну перевагу для компаній у майбутній економіці України.
Чого українське суспільство досі не розуміє про ветеранів після їх повернення з війни?
Ветерани не потребують жалю. Вони прагнуть поваги та можливостей для самореалізації в цивільному житті. Це не ≪проблема≫, яку потрібно вирішувати, а потужний людський ресурс для країни. Наше завдання – не посилювати стигму, а створювати умови для розвитку.
Що сьогодні має зробити український бізнес, аби ветеранська політика не залишалася лише декларацією?
Компаніям потрібна реальна ветеранська політика – не формальна, а така, що впливає на ухвалення рішень. Йдеться про програми адаптації, партнерство з ветеранськими компаніями, менторство та інвестиції у ветеранський бізнес.
Який момент у роботі з ветеранами особисто вас змінив найбільше?
Перші хвилі ветеранів, які проходили підприємницькі програми ще у 2018 році, змінили напрям мого життя. Коли бачиш, як люди після війни започатковують бізнес, отримують гранти, повертають собі відчуття сенсу й рухаються далі, це неможливо не сприймати особисто.
Один із ветеранів після фінального пітчингу отримав не мільйон, а 500 тисяч гривень фінансування. Він сказав: ≪Я радий, бо це означає, що ще хтось із побратимів отримає шанс≫. Для мене ці слова дуже точно передають суть ветеранської спільноти.
Що для вас буде головним показником успіху програми ≪Житиназустріч≫черезкількароків?
Кількість стійких ветеранських бізнесів, які створюють робочі місця, масштабуються і стають частиною української економіки. А ще – коли випускники самі ставатимуть менторами для наступних поколінь підприємців.
Якою має бути головна спадщина KSE Veterans Office для України?
Створення образу ветеранів і ветеранок як рушійної сили нової України – в економіці, суспільному розвитку й управлінні. Ми маємо сформувати економіку, яка буде конкурентною, ціннісною та незламною. Інвестування в розвиток захисників і захисниць – один із найважливіших внесків у майбутнє країни.
#ВетеранськийБізнес #ВетеранськеПідприємництво #KSE #БізнесОсвіта #Підприємництво #ВідновленняУкраїни #Україна