Україна має одну з найпотужніших у Східній Європі баз виробників металоконструкцій — підприємства, які не лише зберегли, а й наростили потужності під час війни.
Сьогодні сталеве будівництво все частіше сприймається не як нішеве рішення, а як ключовий інструмент майбутньої відбудови країни — швидкий, надійний та екологічний.
Про стан галузі, інноваційні підходи та роль сталі у відновленні України розповідає АННА ГОНТАРЕНКО, ТВО виконавчого директора Українського Центру Сталевого Будівництва.
Як би ви охарактеризували сучасний стан ринку сталевого будівництва в Україні?
Під час повномасштабного вторгнення українські заводи металоконструкцій зберегли і навіть частково наростили свої виробничі потужності. Більшість українських виробників металоконструкцій сертифіковані не лише за українським законодавством, а і за стандартом EN 1090 і мають CE маркування, що відкриває доступ до ринку ЄС. Це є гарною перевагою під час відбудови, адже Україна має власну промислову базу, що може забезпечити потребу у високоякісних сталевих конструкціях без імпорту.
Які ключові тенденції ви спостерігаєте: що зростає, стагнує, а що трансформується?
Відносно попиту у 2022 році, на сьогодні ринок металоконструкцій виріс орієнтовно на 40%. У 2024 році виробництво металоконструкцій в Україні зросло на 15% – до 91 тис. тонн, у 2025 році очікується подальше зростання на 10–12% – до понад 100 тис. тонн.
У 2024 році зростання споживання оцинкованого прокату становило 5,6%, але уповільнилося в порівнянні з 2023 роком, коли ринок зріс на 45,5%. При цьому українські виробники забезпечили лише третину потреб ринку.
Об’єм видимого споживання металу з полімерним покриттям в Україні в 2024 році збільшився на 5,4% відносно 2023 року і склав 292,2 тис. т, що на 15% менше показників 2021 року.
Чому, на Вашу думку, Україна досі будує переважно з бетону, коли увесь цивілізований світ уже перейшов на сталь?
У світовому масштабі частка сталевого будівництва у нежитловому секторі становить близько 20%, при цьому в промислових і логістичних об’єктах залежно від країни варіюється від 50 до 80%.
В Україні частка сталевого будівництва наразі становить 13-15%, але вона стабільно зростає.
Раніше перевага надавалась бетону через звичку рахувати лише «вартість квадратного метра» каркасу будівлі, однак зараз замовники дедалі частіше оцінюють інвестиції враховуючи швидкість, гнучкість у переплануванні, можливість повторного використання та переробки матеріалів. Це ті переваги, які надають саме сталеві рішення.
Інвестори все частіше зважають на показники вуглецевого сліду і сталь за рахунок переробки має потенціал для стійкого будівництва майбутнього.
Які проблеми сегменту сталевого будівництва ви вважаєте найгострішими зараз?
Найгострішими викликами для галузі залишаються війна та дефіцит кадрів – аспекти, які впливають на логістику, вартість матеріалів і строків реалізації проєктів.
Критичним є питання нестачі кваліфікованих зварювальників, монтажників та проєктувальників. Саме тому УЦСБ спільно з партнерами активно працює над створенням програм підготовки кадрів, зокрема у межах проєктів Swisscontact. Без вирішення кадрового питання швидка відбудова України буде вкрай важкою.
Українські компанії часто говорять про інновації, але на практиці 90 % проєктів будуються «по-старому». Де, на вашу думку, проходить межа між словами і реальними змінами?
УЦСБ зосереджує свої зусилля на цифровізації, стандартизації та підвищенні ефективності проєктних рішень. Галузь поступово рухається до цифровізації, наші учасники вже застосовують елементи BIM на всіх етапах реалізації проєктів: проєктуванні, виготовленні та монтажі.
Асоціація бере участь у пілотних програмах цифрового проєктування спільно з інститутом розвитку інфраструктури та партнерами з Литви, які вже повністю перейшла на BIM.
Наразі триває підготовка до переходу на гармонізовані європейські стандарти (Єврокоди). За нашою оцінкою, близько 80 % представників галузі готові перейти на проєктування за Єврокодами протягом року. Повна імплементація стане можливою після відмови від національної гілки норм та завдяки узгодженій роботі профільних міністерств. Значна увага приділяється освітнім програмам, УЦСБ готує курси з проєктування за Єврокодами для інженерів, щоб прискорити адаптацію фахівців до нових вимог.
Яку роль може відіграти сталеве будівництво у післявоєнній відбудові України?
Сталь це матеріал, який може дати швидкість, точність та надійність у повоєнній відбудові України. Сталеві конструкції виготовляються у заводських умовах, що гарантує якість, мінімізує людський фактор і скорочує час на монтаж.
Для зручності замовників будівництва на сайті УЦСБ створено розділ з проєктами для відбудови, що дозволить скоротити терміни проєктування та зменшити інвестиції при реалізації проєктів.
Якими ви бачите пріоритети розвитку галузі на найближчі п’ять років?
Подальший розвиток галузі напряму залежатиме від ситуації в країні, темпів відбудови та обсягів інвестицій.
Особливий потенціал має житлове будівництво, де сьогодні використання сталі залишається найнижчим, можливе масштабне застосування комбінованих рішень, модульних рішень, легких сталевих конструкцій, які забезпечують швидкість, енергоефективність і гнучкість проєктування.
УЦСБ бачить свою роль як платформи розвитку галузі – експертного центру, що об’єднує виробників, проєктувальників і забудовників для впровадження сучасних стандартів та технологій. Головним маркером успіху може бути не лише обсяг ринку, а й зміна мислення, коли сталь стане нормою сучасного будівництва, а не винятком.
ЯК СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЗМІНЮЄ БУДІВЕЛЬНУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ
Про європейський досвід декарбонізації, екологічні обмеження для виробників будматеріалів та вплив сталого розвитку на будівельні проєкти розповідає АНДРІЙ ОЗЕЙЧУК, директор будівельної компанії Rauta.
Що таке концепція сталого розвитку і які переваги вона надає замовникам будівництва?
Концепція сталого розвитку передбачає встановлення балансу між задоволенням потреб теперішнього покоління людства та можливістю для майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Існує хибне уявлення, що сталий розвиток – це покращення екології. Насправді сталий розвиток включає в себе 3 напрямки, які невід’ємно пов’язані між собою: довкілля, економіку та суспільство.
Враховуючи значний вплив будівництва на збільшення викидів СО2, сталий дизайн має стати наріжним каменем не лише концепцій новобудов, а й сучасного містопланування. В архітектурі він є важливим підходом для створення сприятливих умов життя без шкоди навколишньому середовищу. Використання сталого дизайну в будівництві підвищує цінність та енергоефективність будівель, а також дає можливість отримати більше балів при сертифікації за системами LEED і BREEAM.
Чи реально створювати Zero Energy Building (ZEB) та який період окупності має таке рішення?
Створення ZEB є новітньою європейською практикою будівництва. Здебільшого рішення застосовуються для зведення житлових будинків, але все частіше власники комерційної нерухомості інвестують в цю технологію, отримуючи nearly Zero Energy Building – будівлю з майже нульовим споживанням енергії. Основою ZEB є генерування енергії з альтернативних джерел та максимальне підвищення теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, для чого використовують енергоефективні сендвіч-панелі.
Період окупності інвестицій в ZEB становить 5-7 років і залежить від типу застосованих рішень та вартості енергоносіїв у регіоні будівництва.
Наскільки важливим є впровадження екологічних обмежень в Європі та Україні? Чи готові до них українські виробники будівельної продукції?
Європейський Союз має на меті зменшити викиди парникових газів на 55 % до 2030 року та стати кліматично нейтральним регіоном до 2050 року. Для реалізації цих планів прийнята європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих та нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів.
У 2019 році був прийнятий Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», який на відміну від EPBD, охоплює всю екосистему і галузі економіки та встановлює орієнтири з енергоефективності.
Європейська директива не регламентує прямих екологічних обмежень для виробників будматеріалів або обладнання, проте вона створює для них стимул через вимоги до енергоефективності будівель і декарбонізації будівельного сектору. Якщо Україна імплементує елементи EPBD, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками та змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси задля підвищення екологічності та енергоефективності продукції.
Чи реальна декарбонізація українських виробництв?
Декарбонізація українських виробників будівельних матеріалів реальна і скоріш за все неминуча в контексті зближення України та ЄС, проте потребує значних ресурсів для її втілення.
При впровадженні рішень з декарбонізації українські виробники можуть використовувати передовий європейський досвід. Наприклад, провідний фінський виробник фасадів та покрівель, компанія Ruukki, на кінець 2023 року досяг зменшення викидів CO2 від своєї діяльності на 59 % у порівнянні з 2019 роком, коли річні викиди вуглецю становили 12 тис. тон. Так, починаючи з 2023 року, для виготовлення сендвіч-панелей, вентильованих фасадів та покрівельних матеріалів, компанія використовує «зелену» сталь, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода.
#СталевеБудівництво #Металоконструкції #ВідбудоваУкраїни #Будівництво #Промисловість #Інновації #Україна