ПРОЗОРІСТЬ ЯК МОВА ДОВІРИ

Що означає слово «довіра» в політиці? Зазвичай це досить абстрактне поняття, яке намагаються виміряти соціологічними опитуваннями чи запевненнями у вічній дружбі на міжнародних самітах. Проте для України під час війни довіра набула максимально практичного змісту. Вона стала питанням державної стійкості, міжнародної підтримки, обороноздатності та спроможності вибудовувати довгострокові альянси. 

Про роль прозорості, доброчесності та передбачуваних правил у зміцненні держави й довіри міжнародних партнерів до України розповів ОЛЕКСАНДР ВАСЮК, народний депутат України.

Коли я спілкуюся з іноземними колегами, дипломатами, представниками парламентів, урядів та міжнародних організацій, я бачу в їхніх очах одне й те саме запитання: як держава, що веде найважчу оборонну війну в Європі з часів Другої світової, знаходить сили не просто тримати фронт, а й системно змінювати внутрішні правила державного управління?

Відповідь на це питання багатьох дивує. Так, Україна має чіткі міжнародні зобов’язання, стратегічний курс на членство в Європейському Союзі та відповідальність перед партнерами, які підтримують нас у найскладніший час. Але головне – ми проводимо реформи тому, що цього потребує сама Україна. Реформи для України під час війни – це не розкіш і не факультатив. Це свідомий вибір, умова внутрішньої сили держави, довіри до її інституцій і здатності вистояти у тривалій боротьбі. Україна вже зламала багато старих корупційних і бюрократичних практик, але наше завдання – не дозволити їм повернутися під новими назвами чи в нових формах.

У цей період Україна повернула публічне електронне декларування, посилила підзвітність посадовців і зробила відкритість частиною власної стійкості. Це свідчить про принципову позицію: Україна не має права відступати від прозорості, яку вже зробила частиною своєї державної політики.

Законодавча реформа в умовах війни – це не лише виконання міжнародних зобов’язань чи частина європейського шляху України. Це усвідомлений внутрішній вибір – вибір держави, яка прагне бути сильною не лише військово, а й інституційно.

ЧОМУ УКРАЇНСЬКІ РЕФОРМИ НЕМОЖЛИВО ЗГОРНУТИ НАЗАД

Для міжнародного читача та наших закордонних партнерів вкрай важливо зрозуміти одну фундаментальну річ: реформи в Україні мають міцну парламентську більшість і колосальний суспільний запит. Вони не тримаються на одній людині, на одному політичному центрі чи окремому етапі політичного циклу. Це колективна воля українського суспільства. 

Опитування громадської думки показують, що українці ставлять боротьбу з корупцією та доброчесність державних інституцій на друге місце за важливістю після безпосередньої оборони держави. Це дуже важливий сигнал: для українців прозорість держави стала не додатковою реформою, а однією з умов національної стійкості. Саме тому антикорупційна політика в Україні має не лише інституційну, а й глибоку суспільну основу.

Ми давно вийшли з «підліткового віку», коли просять кредит довіри авансом під чесне слово чи красиві обіцянки. Сьогодні Україна пропонує світу абсолютно інший підхід. Ми пропонуємо систему, в якій довіра є вимірюваною, верифікованою та захищеною законом. 

ЦИФРОВА ДЕРЖАВА ЯК ІНФРАСТРУКТУРА ДОВІРИ

Основою цієї системи стала наша цифрова держава. Головна філософія української цифровізації полягає в тому, щоб максимально зменшити людський фактор у тих процесах, де він може створювати простір для корупційного ризику. Що менше суб’єктивного розсуду в адміністративній процедурі, то більше передбачуваності, прозорості та рівних правил для громадян і бізнесу. Приміром, «Дія» перетворила державу на зручний сервіс у смартфоні. Громадянам більше не потрібно проходити зайві бюрократичні кола, збирати папери там, де послугу можна отримати у цифровому форматі. Вони отримують послуги швидше, простіше і без зайвого посередництва.

Прорив України в цій сфері визнано на світовому рівні. ООН у своєму глобальному рейтингу Online Service Index зафіксувала суттєве зростання позиції нашої країни – зі 102-го місця на 5-те. А в рейтингу електронної участі E-Participation Index Україна посіла перше місце. Це не просто технологічний результат, а показник інституційної спроможності цифрової держави.

Але цифровізація – це не лише зручні довідки в телефоні. Це також можливість простежувати використання публічних коштів, зокрема міжнародних партнерів. Візьмемо систему ProZorro. З моменту свого запуску вона зберегла для українського бюджету понад 8,7 млрд доларів публічних коштів. Це ресурси, які залишилися в державі й працюють на її оборону, відновлення та життєдіяльність. Світовий банк схвалив використання ProZorro для всіх проєктів, які він фінансує в Україні.

Сьогодні, коли ми говоримо про масштабну відбудову зруйнованої інфраструктури, на перше місце виходить платформа DREAM. Це державна цифрова екосистема, яка забезпечує високий рівень підзвітності та публічного моніторингу проєктів відновлення. Будь-який міжнародний партнер, донор, журналіст-розслідувач чи громадянин може відкрити систему і побачити ключові етапи реалізації проєкту: від фіксації потреби до фінансування, закупівель і виконання робіт.

Прозорість, яку можна самостійно верифікувати за кілька кліків, – це прозорість, яка має справжню вагу. Наша цифрова інфраструктура дедалі більше наближається до стандартів Європейського Союзу та підтримує глибшу інтеграцію України в європейський простір.

АРХІТЕКТУРА ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ БІЗНЕСУ

Паралельно з цифровою трансформацією Україна вибудувала інституційну архітектуру доброчесності. Йдеться про систему антикорупційних органів: НАЗК, НАБУ, САП та Вищий антикорупційний суд, які мають спеціальні гарантії незалежності та чіткі ролі у запобіганні, розслідуванні, обвинуваченні й розгляді топкорупційних справ. Це важливий інституційний вибір: антикорупційна політика в Україні має спиратися не на політичну волю окремої групи осіб, а на сталі правила та незалежні процедури.

Навіть під час повномасштабної війни Україна повернула обов’язкове публічне декларування активів посадовців, включно з народними депутатами, міністрами та суддями. Це рішення показало, що прозорість є не тимчасовою декларацією, а сталою вимогою до публічної влади.

Антикорупційна стратегія задає для України не лише напрям відповідальності за порушення, а й логіку запобігання корупції на рівні правил, процедур і державних процесів. У цьому ж контексті важливим є закон про лобіювання. Для бізнесу та громадського сектору це нова правова рамка прозорого представництва інтересів у взаємодії з державою.

Для міжнародних партнерів та інвесторів це важливий сигнал: в Україні посилюється передбачуваність державних рішень, а діалог із владою дедалі більше ґрунтується на прозорих процедурах, відкрито представлених позиціях і рівних правилах.

ОФІЦІЙНЕ ВИЗНАННЯ: СТАРТ ПЕРЕГОВОРІВ З ЄС

Усі ці зусилля та результати отримали важливе політичне підтвердження. 15 червня 2026 року офіційно розпочато переговори з першого базового кластера євроінтеграції – «Основи». Він охоплює сфери, які визначають якість держави: верховенство права, судову реформу, антикорупційну політику, демократичні інституції та публічне управління.

Те, що Європейський Союз розпочав предметний діалог саме з цих тем, є важливим сигналом: навіть в умовах повномасштабної війни українські інституції зберегли спроможність працювати, змінюватися і наближати державу до європейських стандартів. Україна довела, що здатна не лише декларувати європейські принципи, а й перетворювати їх на практичні рішення.

Попереду ще багато роботи: подальше зміцнення інституцій і вдосконалення нових інструментів. Але головне вже відбулося: прозорість, підзвітність і передбачуваність стали частиною державної політики України.

 #Довіра #Прозорість #ВерховенствоПрава #ДержавніІнституції #МіжнароднеПартнерство #Стійкість #Україна