ПЕРШИЙ ТУРЕЦЬКИЙ БАНК В УКРАЇНІ

Сьогодні банки, що працюють в Україні, – це вже не просто фінансові посередники, а повноцінні партнери бізнесу, які допомагають йому вистояти, адаптуватися й зростати. CreditWest Bank – перший банк з турецьким капіталом в Україні – понад півтора десятиліття працює на перетині українського та міжнародного бізнесу, обслуговуючи як локальних підприємців, так й іноземних інвесторів. У час війни ця роль лише посилилася. Про те, як банк вибудовує партнерські відносини з бізнесом, підтримує виробників та експортерів і готується до післявоєнної відбудови України, розповів у інтерв’ю Голова правління CreditWest Bank ІГОР ТИХОНОВ.

Як би Ви описали ключову місію CreditWest Bank? У чому полягає головна відповідальність банку перед українським бізнесом сьогодні?

Наша ключова місія – бути не просто фінансовою установою, а партнером для бізнесу. CreditWest Bank створювався як універсальний банк, але з часом ми усвідомили: справжня цінність – у фокусі та експертизі. Саме тому ми зробили стратегічний вибір на користь обслуговування бізнесу – передусім малого й середнього, а також корпоративних клієнтів.

Сьогодні ми працюємо з підприємцями на всіх етапах їхнього розвитку – від запуску до масштабування. Для нас банк – це не «точка обслуговування», а інфраструктура підтримки: з розумінням бізнес-моделі клієнта, його викликів і потенціалу зростання.

У нинішніх умовах головна відповідальність банку перед українським бізнесом – бути надійною опорою. Підтримувати, допомагати працювати стабільно навіть у кризових умовах і, зрештою, сприяти розвитку економіки країни через розвиток підприємництва, робочі місця та зростання ВВП.

Які виклики стали для Вас найсерйознішими після 24 лютого 2022 року? І як банк налаштувався на роботу у воєнних умовах?
Найсерйознішим викликом після 24 лютого 2022 року стала сама невизначеність – необхідність ухвалювати рішення в умовах, коли змінювалося буквально все. Водночас банківська система України підійшла до цього моменту підготовленою. Ще задовго до пандемії Національний банк запровадив вимоги щодо планів безперервності діяльності, і з 2017-2018 років банки регулярно їх тестували. Під час COVID-19 ми фактично пройшли «репетицію» воєнного сценарію.

Тому в перший день повномасштабної війни CreditWest Bank одразу ввів у дію план безперервної діяльності. Критична команда вийшла на роботу в офіс, решта співробітників – миттєво перейшли на дистанційний режим. Банк працював 24/7, без пауз і збоїв, забезпечуючи клієнтам повний доступ до рахунків і коштів.

Нашим головним пріоритетом було виконати всі зобов’язання перед вкладниками й бізнесом. У момент, коли довіра є найціннішим активом, ми зробили все, щоб клієнти відчували стабільність і підтримку навіть у найважчі дні.

Яку роль відіграє CreditWest Bank у підтримці малого і середнього бізнесу, особливо експортерів та виробників?
Малий і середній бізнес – особливо виробники та експортери – є для нас стратегічним пріоритетом. Саме виробництво формує основу ВВП, а експорт забезпечує приплив валютної виручки, що критично важливо для економіки країни, особливо під час війни.

CreditWest Bank системно працює з цим сегментом і є активним учасником усіх ключових державних та муніципальних програм підтримки бізнесу: «5-7-9», програм гарантій Кабінету Міністрів, а також регіональних програм компенсації відсоткових ставок. Окремий фокус – співпраця з Експортно-кредитним агентством України. Ми одними з перших підписали відповідні угоди й сьогодні активно використовуємо інструменти страхування експортних контрактів як забезпечення для фінансування.

Це дає змогу надавати бізнесу ефективні рішення у форматі перед- та постекспортного фінансування, знижувати ризики й стимулювати вихід на нові ринки. Фактично експортери можуть масштабувати виробництво та обороти, розділяючи ризики з державою.

Ми не найбільший банк за розміром, але сьогодні є одним із найактивніших учасників програм ЕКА. І це закономірно: портрет нашого клієнта – саме виробник і експортер. Ми свідомо обрали цю нішу й прагнемо бути для бізнесу не просто кредитором, а фінансовим партнером з глибокою галузевою експертизою.

Чи змінився портфель кредитування банку під час війни? Які галузі стали пріоритетними?
Так, війна суттєво змінила структуру нашого кредитного портфеля, але не в бік скорочення, а навпаки – зростання. Класична економічна теорія передбачає падіння кредитування в умовах війни, однак українська банківська система виявилася значно стійкішою. Завдяки злагодженій роботі регулятора та підтримці держави банки сьогодні не лише зберігають активність, а й нарощують портфелі.

Для CreditWest Bank цей період став часом динамічного розвитку: у 2025 році кредитний портфель зріс приблизно на 45 %, а у поточному році ми плануємо ще плюс 35-40 %. Фактично на ринку залишилися найсильніші гравці – бізнеси, які змогли адаптуватися, перебудуватися і працювати в умовах високої невизначеності. Саме з такими компаніями ми вибудовуємо довгострокове партнерство.

Серед галузей, що наразі вийшли на перший план – оборонні та суміжні виробництва, агросектор, логістика і транспорт. За умов обмеженого авіа- та морського сполучення саме залізничні й автоперевезення стали критично важливими для економіки. Окремий фокус – інфраструктурні проєкти, соціальне та житлове будівництво, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, а також медична сфера – від клінік до реабілітаційних центрів.

Важливою тенденцією стало й поступове відходження від сировинної моделі. Бізнес усе активніше інвестує у переробку та створення доданої вартості всередині країни, навіть якщо це кілька кроків уперед у виробничому ланцюгу. Ми системно підтримуємо такі проєкти.

Окремо варто згадати ESG-підхід. Ми одними з перших в Україні розробили стратегію сталого розвитку й сьогодні оцінюємо бізнес не лише за фінансовими показниками, а й через призму екологічності, відповідальності та створення робочих місць. Компанії, які поділяють ці принципи або рухаються в цьому напрямку, для нас мають пріоритет.

Чи спостерігаєте ви новий запит від підприємців – на обігові кошти, релокацію, інвестиції? Що змінилося найпомітніше?
Так, запит з боку бізнесу змінився, і це відчутно. Для багатьох бізнесів одним із найгостріших питань стала релокація. Компанії, що опинилися поблизу зон бойових дій, за першої ж можливості переміщують виробництва або офіси в безпечніші регіони. Як правило, на сам процес релокації кредити не беруть – рішення потрібно ухвалювати швидко, тому бізнес використовує власні ресурси або вже відкриті кредитні лінії.

Натомість після переїзду виникає інший виклик – розриви ліквідності. Потрібно відновлювати операційну діяльність, платити зарплати, запускати нові ланцюги постачання. Саме тут різко зріс попит на обігові кошти, і банки відіграють ключову роль у стабілізації таких процесів.

Ми чітко бачимо зростання інтересу до швидких і гнучких фінансових інструментів, зокрема овердрафтів. Бізнесу потрібен доступ до «коротких грошей» – під виконання контрактів, під очікувані надходження. Клієнти розуміють, що кошти надійдуть за тиждень-два, але фінансування потрібне вже сьогодні. Саме такі рішення дозволяють компаніям зберігати ритм роботи й не зупиняти операції навіть у складних умовах.

Які фінансові інструменти виявилися найбільш ефективними для бізнесу у воєнний період?
У воєнний період бізнес фактично працює в режимі постійної адаптації. Змінилися ринки збуту, ланцюги постачання, контрагенти, логістика. В багатьох випадках компаніям довелося буквально «перезбирати» свої бізнес-моделі в дуже стислий термін. У таких умовах ключовим фактором виживання і розвитку стала доступна та прогнозована фінансова підтримка.

Найбільш ефективними інструментами виявилися державні та муніципальні програми підтримки бізнесу, насамперед програми компенсації відсоткових ставок. Вони дозволяють суттєво знизити фінансове навантаження на підприємців і зробити кредитування реальним навіть у складних умовах війни.

Саме завдяки таким програмам бізнес отримує можливість швидко переорієнтуватися, укладати нові контракти, інвестувати в обігові кошти та зберігати операційну стабільність. Для банків це також ефективний інструмент партнерства з клієнтами, коли фінансування стає не просто кредитом, а елементом системної підтримки економіки країни.

Як банк вибудовує систему управління ризиками, коли економіка країни знаходиться у турбулентності?
У період високої турбулентності саме система управління ризиками стає ключовою опорою банку. Українська банківська система вибудовувала ризик-менеджмент роками – за найкращими міжнародними практиками, і сьогодні він демонструє свою ефективність. Але в умовах війни сухих цифр, скорингів і нормативів уже недостатньо.

Ми значно більше уваги приділяємо якості бізнесу та людям, які за ним стоять. Для нас критично важливо розуміти власника й менеджмент компанії: як вони мислять, яку стратегію обрали, як вибудувані фінансові потоки, з ким і на яких умовах вони працюють. Жива комунікація з власником часто дає більше інформації, ніж будь-яка фінансова модель.

Коли бачиш підприємця, для якого бізнес – це справа життя, за яку він особисто несе відповідальність, –  це один із найсильніших аргументів на користь співпраці. Навпаки, навіть формально «ідеальний» позичальник із високим класом ризику може виявитися слабким, якщо бізнес для нього – лише пасивний актив без довгострокового бачення.

Наш досвід показує: понад половину успіху компанії – і, відповідно, повернення кредитних коштів – визначають саме власник, команда управління та їхнє ставлення до справи. У воєнній економіці це важить не менше, а іноді й більше, ніж фінансові показники.

Що сьогодні означає «стійкість банківської системи» – і що CreditWest Bank робить, щоб її забезпечити? Як змінилася поведінка клієнтів? Чи зменшилася довіра, чи навпаки – зміцнилася?
Сьогодні стійкість банківської системи – це не абстрактне поняття, а здатність працювати безперервно навіть у найекстремальніших умовах. Її основу заклали рішучі й своєчасні кроки Національного банку з перших днів повномасштабної війни. Завдяки жорсткому нагляду система уникла дефолтів, зберегла ліквідність і довела свою життєздатність. Те, що банки кілька років поспіль сплачують підвищений податок на прибуток, – пряме підтвердження стабільності галузі.

Для CreditWest Bank стійкість означає безперервність роботи для клієнтів. Ми заздалегідь інвестували в інфраструктуру: участь у Power Banking, резервні генератори, Starlink, акумуляторні системи та хмарні рішення. Це дає змогу клієнтам працювати з банком 24/7 незалежно від обставин і локації.

Війна не зруйнувала довіру, вона її зміцнила. Після короткого періоду паніки на початку вторгнення кошти повернулися в систему, а клієнти переконалися: банки працюють, платежі проходять, відділення відкриваються. Сьогодні, на п’ятий рік повномасштабної війни, довіра лише зростає.

Ми свідомо будуємо відносини з бізнесами, для яких важливі репутація та довгострокове партнерство. Філософія CreditWest Bank проста: ми не закриваємо парасольку над клієнтом під час дощу. Саме в кризі проявляється справжній банк – той, що залишається поруч і допомагає пройти складний шлях разом. 

Чи може війна стати каталізатором для банківських інновацій? Над якими технологічними рішеннями CreditWest Bank працює зараз?
Так, безперечно. Будь-яка криза – а війна тим паче – стає каталізатором змін. Сильні організації сприймають такі періоди не лише як виклик, а як вікно можливостей. Саме так ми дивимося на нинішню ситуацію.

За останні два роки CreditWest Bank у сфері диджиталізації та автоматизації зробив більше, ніж за всю попередню історію існування. Ми свідомо інвестували в технології: від повністю дистанційного відкриття та обслуговування рахунків для фізичних і юридичних осіб, до розвитку хмарних рішень і резервного копіювання. Наша мета – бути максимально незалежними від фізичної локації та забезпечити клієнтам і співробітникам гнучкість у будь-яких умовах.

Окремий фокус – штучний інтелект. Ми почали його впроваджувати ще близько двох років тому й побачили, що значну частину рутинних процесів можна автоматизувати. Це не про скорочення персоналу, а про вивільнення часу для більш глибокого аналізу, розвитку компетенцій і підвищення якості роботи. Людський контроль, експертиза та відповідальність залишаються ключовими – але навіщо робити вручну те, що може ефективно виконувати система?

Для нас інновації – це також про людей. Ми переконані: від якості життя, балансу й мотивації співробітників напряму залежить стійкість банку та його майбутнє. Тому війна, якою б складною вона не була, вже стала потужним поштовхом для переходу банкінгу в нову, більш цифрову та технологічну фазу.

Які нові продукти або сервіси банк планує запустити для підтримки підприємців у найближчий час?
У 2025-2026 роках ми робимо ставку на швидкість, зручність і повну цифровізацію сервісів для бізнесу. Один із ключових продуктів, який плануємо запустити найближчим часом, – онлайн-відкриття рахунків для юридичних осіб без фізичної присутності клієнта. Для ФОПів та фізичних осіб такі рішення вже стали стандартом, але для компаній це досі новий і складний для ринку продукт – і ми хочемо бути серед перших, хто його повноцінно реалізує.

Другий важливий напрям – швидке кредитне рішення. Ми розробили власну скорингову модель, яка відповідає українському законодавству та внутрішньому ризик-апетиту банку. Сьогодні, маючи лише код ЄДРПОУ, ми можемо за кілька секунд отримати попереднє кредитне рішення, оцінити сильні й слабкі сторони компанії та її ключові фінансові показники. Це стало можливим завдяки використанню відкритих державних даних, які офіційно дозволені регулятором.

Для бізнесу це принципово: у багатьох випадках фінансування потрібне «тут і зараз». І наше завдання – дати підприємцям доступ до грошей тоді, коли вони справді працюють на результат, а не губляться в довгих процедурах.

CreditWest Bank – банк із турецьким капіталом. Чи вплинула війна на інтерес турецьких інвесторів до України?
Війна не зменшила інтерес турецьких інвесторів до України – радше навпаки, він став більш усвідомленим і стратегічним. Туреччина та Україна історично перебувають в одному економічному й торговельному просторі, мають тісні зв’язки та взаємний інтерес. Тому Україна для турецького бізнесу завжди була й залишається важливою.

Наші акціонери підтримують CreditWest Bank з першого дня роботи банку в Україні, а після 24 лютого 2022 року цю підтримку навіть посилили. Ми маємо з ними повне взаєморозуміння й спільне бачення розвитку: уже сьогодні розглядаємо післявоєнний період як вікно нових можливостей – і для банку, і для української економіки загалом.

Важливо й те, що значна частина турецького бізнесу, який працював в Україні до війни, не пішла з ринку й продовжує розвиватися. Це сильний сигнал довіри. Окрім того, ми відчуваємо підтримку не лише з боку Туреччини, а й міжнародних фінансових інституцій. Ми багато років співпрацюємо з Чорноморським банком торгівлі та розвитку, який не зменшив підтримку під час війни, а також з Європейським інвестиційним банком, який уже після початку повномасштабного вторгнення надав нам додаткове фінансування.

Усе це свідчить про те, що міжнародні партнери бачать потенціал України, вірять у її відновлення і готові інвестувати навіть у найскладніші часи.

Чи реалізує банк соціальні або гуманітарні ініціативи?
Так, соціальна та гуманітарна відповідальність є для нас важливою частиною роботи, особливо в умовах війни. Ми усвідомлюємо, що країна проходить одне з найскладніших випробувань у своїй історії, і намагаємося підтримувати там, де можемо бути максимально корисними.

Зокрема, банк активно співпрацює з університетами: ми запровадили програми адаптації та працевлаштування студентів, а також фінансуємо п’ять грантів на навчання для талановитої молоді, яка не має змоги оплачувати освіту самостійно. Окремий напрям – фінансова освіта: наші фахівці регулярно читають лекції у вишах і школах, підвищуючи фінансову грамотність молоді.

Паралельно CreditWest Bank підтримує Збройні сили України та медичні заклади – зокрема, Київський військовий госпіталь, допомагаючи з обладнанням, ремонтами та облаштуванням нових лікувальних просторів. Також ми підтримуємо дитячий спорт, ініціативи для клієнтів і внутрішні соціальні програми для команди.

Для нас це не окремі проєкти, а системний підхід: бути відповідальним бізнесом, який інвестує не лише в економіку, а й у людей та майбутнє країни.

Що було для Вас найважливішим управлінським рішенням після початку війни?
Найважливішим управлінським рішенням для мене було зберегти банк і команду. Цей колектив я формував роками – фактично збирав, як пазл, ще з 2009 року. Тому ідея скорочень, особливо вимушених, була для мене надзвичайно болісною. Я зробив усе можливе як керівник, щоб втримати людей, зберегти експертизу й командний дух. Бо в кризу саме люди є головною опорою будь-якої фінансової установи, і я щиро вважаю, що нам вдалося зберегти один із найсильніших колективів у банківській системі України.

Що Вас особисто найбільше мотивує продовжувати працювати в Україні саме зараз?
Мене мотивує відчуття відповідальності. Перед акціонерами – за капітал банку, перед клієнтами – за їхні кошти, депозити та доступ до фінансування, перед співробітниками – за стабільну роботу, гідні умови та впевненість у завтрашньому дні. А через них – і перед їхніми родинами.

Я також несу відповідальність за свою сім’ю, за батьків, про яких піклуюся. У такий час це не просто робота – це усвідомлений вибір залишатися, працювати й щодня робити банк сильнішим. Саме це і є моєю головною мотивацією залишатися в Україні зараз.

Як змінилось Ваше бачення ризиків відповідальності та лідерства під час війни?
Війна кардинально змінила наше уявлення про ризики. До 24 лютого 2022 року ми говорили переважно про фінансові чи ринкові загрози. Після – з’явилися ризики, про які раніше навіть не замислювалися: фізична безпека, військові дії, втрата територій і застав, відсутність електроенергії, дефіцит персоналу. Сьогодні ключовим для нас став операційно-технологічний ризик – він вийшов на перше місце в системі пріоритетів.

Разом із цим суттєво зросло значення відповідальності – особистої, корпоративної, соціальної. Відповідальність перед клієнтами, командою, партнерами й державою стала не абстрактним поняттям, а щоденною практикою.

Що ж до лідерства, то в умовах війни просто бути менеджером уже недостатньо. Потрібно бути лідером, який бере на себе особисту відповідальність і веде команду власним прикладом. На початку повномасштабного вторгнення я півтора місяця фактично жив у банку, щоб контролювати всі процеси й бути впевненим: ми вистоїмо. Для мене це не лише управлінська функція – це справа життя.

Яку якість у команді Ви цінуєте найбільше сьогодні – і чому саме зараз вона критична?
Найбільше я ціную відданість і людяність. Під час війни професійні навички важливі, але їх можна розвинути. А от цінності – ні. Для мене принципово, чим живе людина, які в неї життєві орієнтири, як вона ставиться до родини, до людей навколо, до країни.

Ми – банк середнього розміру, і для нас критично важливий здоровий клімат у колективі. Команда має працювати як спільнота, майже як родина: з довірою, підтримкою й умінням проходити складні моменти разом. Конфлікти бувають усюди, але ключове – здатність домовлятися й шукати рішення, а не ворогів.

Саме тому сьогодні критично важливими є людяність, соціальна зрілість і позитивне мислення. У складні часи виграють не ті, хто формально сильніший, а ті, хто зберігає внутрішню стійкість і повагу одне до одного.

Яким Ви бачите CreditWest Bank у післявоєнній Україні? І яким бачите український бізнес, що пройшов крізь війну?
Український бізнес, який пройде крізь війну, вийде з неї надзвичайно сильним. Це будуть компанії з унікальною стресостійкістю, здатні працювати в умовах будь-якої турбулентності. Фактично – це бізнес, загартований кризами й відповідальністю.

CreditWest Bank пройде цей шлях разом зі своїми клієнтами. Уже сьогодні ми – стійкий і збалансований банк із якісним кредитним портфелем, який плануємо зберегти й пронести через війну без втрати стандартів. У післявоєнний період ми бачимо для себе широке поле можливостей і не виключаємо переходу від обережної моделі до більш активної експансії.

Попереду – масштабні проєкти з відновлення країни, і ми плануємо бути активним фінансовим партнером у цій трансформації. Це наш економічний фронт. Україна – наш дім, тут живуть наші родини, і саме тут ми бачимо своє майбутнє та майбутнє банку.

 #CreditWestBank #Банкінг #ФінансуванняБізнесу #Інвестиції #Експорт #Бізнес #ВідновленняУкраїни