ІНФРАСТРУКТУРА МАЙБУТНЬОГО

Повномасштабна війна поставила перед Україною безпрецедентні виклики у сфері інфраструктури – від екстреного відновлення логістики до формування довгострокових рішень для повоєнного розвитку. У цих умовах наука та інновації перестають бути «фоновими» – вони стають інструментом державної стійкості та економічного зростання.

Про те, як змінюється роль наукових інституцій, чому інфраструктурні рішення мають випереджати нормативну базу, як вибудовується баланс між державою, бізнесом і наукою та що означає бути реформатором у часи постійних криз, ми говоримо з АРТЕМОМ БЕЗУГЛИМ – керівником ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури» (ДП «НІРІ»).

Які інноваційні підходи сьогодні формують основу діяльності ДП «НІРІ»?

В основі діяльності ДП «НІРІ» сьогодні лежить поєднання цифровізації, відкритої комунікації та розвитку людського капіталу. Передусім ми максимально використовуємо цифрові інструменти – зокрема принцип paperless. Увесь документообіг інституту переведений в електронний формат, усі звіти оцифровані, що підвищує прозорість, швидкість і ефективність роботи.

Другий ключовий елемент – активна комунікаційна політика. Для нас принципово важливо розуміти реальні потреби ринку та чути ключових стейкхолдерів, адже саме це визначає ефективність будь-яких рішень. Серед наших основних партнерів – Міністерство розвитку громад і територій, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, органи місцевого самоврядування, обласні військові адміністрації, підрядні компанії, приватний бізнес, проєктні та інжинірингові організації. Ми підтримуємо постійний діалог через конференції, профільні заходи, а також через такі інструменти, як «Портал інновацій» і «Платформа інновацій».

Не менш важливим напрямом є розвиток компетентностей наших працівників. Людський капітал – ключовий ресурс інституту. Ми інвестуємо в підвищення кваліфікації співробітників, зокрема через участь у тренінгах і програмах міжнародних партнерів, а також системно працюємо з молодими фахівцями. Студенти старших курсів проходять у нас практику, пишуть дипломні роботи на базі напрацювань ДП «НІРІ» й часто залишаються працювати в інституті. Сьогодні середній вік наших співробітників – близько 40 років, і для наукової установи це важлива конкурентна перевага.

Чим відрізняється ваш підхід до розвитку інфраструктури від класичних моделей?

Наша ключова відмінність від класичних підходів – у ставленні до інновацій. Там, де зазвичай чують аргументи на кшталт «це неможливо», «не відпрацьовано на об’єктах» або «потрібно почекати п’ять-десять років», ми шукаємо не причини відмови, а шлях до впровадження.

ДП «НІРІ» забезпечує повний науково-технічний супровід інфраструктурних проєктів: від випробування нових матеріалів і технологій на конкретних об’єктах до аналізу їх відповідності чинній нормативній базі. Якщо необхідних норм не існує – ми розробляємо їх. Якщо вони є, але застарілі – ініціюємо оновлення. Таким чином інновація не залишається ідеєю, а отримує легальний і практичний шлях до реалізації.

Класична модель часто працює за принципом «спочатку час, потім рішення». Наш підхід інший: ми одразу беремо інновацію в роботу, тестуємо її в реальних умовах і паралельно адаптуємо нормативне поле. Саме це дозволяє інфраструктурі розвиватися не із запізненням, а в темпі сучасних викликів і технологічних змін.

Які конкретні інноваційні рішення вже були впроваджені у дорожньому чи транспортному секторі завдяки роботі інституту?

Насправді, прикладів уже реалізованих інновацій дуже багато. Практично всі сучасні рішення, які сьогодні застосовуються в Україні у дорожньому будівництві, впроваджуються за активного науково-технічного супроводу ДП «НІРІ».

Йдеться, зокрема, про використання модифікуючих добавок для асфальтобетонних і цементобетонних сумішей, геосинтетичних матеріалів у конструкціях дорожнього одягу, технології безперервного армування цементобетонних покриттів, стабілізацію ґрунтів, а також повторне використання матеріалів (наприклад, відходів ТЕС і ТЕЦ) у дорожньому будівництві. Усі ці рішення не лише підвищують довговічність і ефективність об’єктів дорожньої інфраструктури, а й відповідають сучасним вимогам сталого розвитку.

Паралельно інститут системно працює над оновленням нормативної бази. Лише за останні три роки нами було розроблено 13 будівельних норм – державних і галузевих, 117 національних стандартів (ДСТУ) та 20 нормативно-технологічних документів, які регулюють розвиток і утримання дорожньої інфраструктури з максимальним наближенням до європейських та американських стандартів.

Окремий блок роботи – це безпосередній супровід інфраструктурних проєктів. За останні 5 років ДП «НІРІ» здійснив науково-технічний супровід 164 об’єктів будівництва автомобільних доріг, 27 мостових споруд, п’яти об’єктів фортифікаційних споруд для захисту енергетичної інфраструктури та двох тунелів. Також було обстежено і паспортизовано 591 міст, у тому числі пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ, що є критично важливим для забезпечення цивільної та військової логістики.

У підсумку ми говоримо не про окремі експерименти, а про системну інтеграцію інновацій у практику – від наукової ідеї та нормативного оформлення до реального застосування на об’єктах. Саме такий підхід дозволяє інфраструктурі розвиватися швидко, безпечно й відповідно до сучасних викликів.

Команда ДП «НІРІ» створила та постійно розвиває «Портал інновацій» та «Платформу інновацій». Яка головна мета їх створення, та хто є основною цільовою аудиторією: науковці, бізнес чи державні органи?

Одне з ключових завдань ДП «НІРІ» – об’єднати на одному майданчику всіх учасників процесу будівництва: науковців, бізнес, проєктувальників, підрядників і державних замовників. Саме з цією метою були створені та постійно розвиваються «Портал інновацій» та «Платформа інновацій».

«Портал інновацій» – це відкритий ресурс, який дозволяє безкоштовно для всіх учасників ринку розміщувати науково-технічну інформацію про нові матеріали, технології та інженерні рішення. Його ключова функція – накопичення й систематизація знань, створення єдиної бази інновацій, доступної для професійної спільноти. 

Натомість «Платформа інновацій» – це вже не просто база даних, а живий комунікаційний майданчик. Вона дає можливість розробникам, виробникам і бізнесу безкоштовно презентувати свої інноваційні рішення аудиторії зацікавлених стейкхолдерів: балансоутримувачам, замовникам, проєктувальникам, підрядникам, експертам і науковцям. На Платформі важливе не лише представлення ідей, а фахове обговорення – відверте, практичне й орієнтоване на результат.

Принципова відмінність платформи – у фокусі на взаємодію. Це не формат «послухали й розійшлися», а простір, де напрацьовуються конкретні рішення, придатні до реального впровадження. Саме синергія між тими, хто замовляє роботи, виконує їх, постачає матеріали та формує нормативну базу, дозволяє переходити від ідей до практики.

Фахівці ДП «НІРІ» також активно долучаються до цих дискусій. Їхнє завдання – оцінити глибину опрацювання рішень, наявність практичних кейсів, конкретних об’єктів застосування та виявити питання, які потребують подальшого доопрацювання для впровадження в Україні. І цей підхід уже дає відчутні результати, адже практичний досвід завжди ефективніший за будь-яку теорію.

Як ви бачите розвиток ДП «НІРІ» у найближчі 5 років? Чи може інститут стати національним інноваційним хабом у сфері інфраструктури?

Насправді, ДП «НІРІ» вже сьогодні виконує роль національного інноваційного хабу у сфері інфраструктури. Тому, ведучи мову про розвиток у найближчі п’ять років, я бачу нас, насамперед, як інституцію, що формує наукову та аналітичну основу відбудови – від моделювання рішень до створення якісної інформаційної бази для держави та громад.

Для мене принципово важливо, щоб інститут працював у логіці сучасних економічних і суспільних трендів. Йдеться про професійне управління проєктами, чітку систему KPI для науковців і команд, цифровізацію процесів та використання інструментів штучного інтелекту. В ідеалі, всі процеси мають бути автоматизовані, щоб інститут як наукова установа міг об’єктивно моніторити ефективність роботи.

Окремий фокус – міжнародна співпраця. Сьогодні ми активно працюємо над долученням Інституту до участі у грантових програмах і конкурсах, зокрема тих, що проводяться Європейською комісією та іншими міжнародними партнерами. Сучасні дослідження у сфері відбудови – це майже завжди робота в консорціумах, і я бачу ДП «НІРІ» активним учасником таких міжнародних колаборацій.

Моя амбіція – щоб у найближчі п’ять років інститут став потужним науково-експертним центром не лише у сфері автомобільних доріг чи окремих об’єктів інфраструктури, а загалом у сфері будівництва. Це складна, але цілком досяжна мета.

Важливу роль у цьому відіграє оновлення матеріально-технічної бази. Ми вже маємо успішний приклад співпраці з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA): в 2025 році отримали унікальне новітнє обладнання для обстеження мостів, якого наразі немає більше ніде в Україні. Це дозволяє нам виходити на принципово новий рівень досліджень, і я хочу розвивати таку співпрацю й надалі – не лише з JICA, а й з іншими міжнародними партнерами.

І, безумовно, ключовий ресурс розвитку – це люди. Для мене важливо, щоб фахівці інституту постійно підвищували свої компетенції, відчували цінність своєї роботи й мали мотивацію залишатися в науці. У нас багато молодих фахівців, і я вважаю це одним із наших найбільших активів на майбутнє.

Ви очолили інститут у складний час. Яким було ваше головне завдання на старті?

Я очолюю інститут уже вісім років, і ДП «НІРІ» зразка 2017-го та 2025-го – це фактично дві різні організації. На старті моїм головним завданням було зберегти команду й повернути людям віру в інститут. Важливо було, щоб фахівці хотіли тут працювати, відчували професійну гідність, мали достойні доходи, визнання та авторитет у галузі.

На той момент інститут не був настільки відомим будівельній спільноті, як сьогодні. Тому другим ключовим викликом стала диверсифікація джерел фінансування. Ми мали зменшити критичну залежність від контрактів, що реалізовувались за кошти державного бюджету й почати розвивати нові напрями діяльності. Колись ДП «НІРІ» асоціювали виключно з дорогами і мостами. Це була частина нашої історії, але ми свідомо розширювали фокус і переосмислювали роль інституту.

Сьогодні ми – лідери у науковій сфері щодо питань відновлення та розвитку інфраструктури з професійною, молодою й амбітною командою. Наші фахівці обстежують мости у найгарячіших точках прифронтових територій, працюють одразу після деокупації. У Київській області, зокрема в Бучі та Ірпені, ми були серед перших, хто виїжджав на об’єкти – іноді ще до повного розмінування, ризикуючи власним життям, щоб оперативно оцінити стан інфраструктури й зрозуміти, які рішення потрібні державі далі.

Паралельно ми працювали над оновленням матеріально-технічної бази. Лабораторне обладнання було застарілим, умови роботи – далекими від сучасних стандартів. Тому ще одним стратегічним пріоритетом стало інвестування в технічне переоснащення та створення нормальних умов для наукової роботи.

Якщо коротко, на старті мої головні завдання зводилися до трьох речей: люди, фінансова стійкість і модернізація. Саме ця база дозволила інституту пройти трансформацію й стати таким ДП «НІРІ», яким він є сьогодні.

Що мотивує вас працювати саме у сфері інфраструктури й інновацій?

У цій сфері неможливо працювати формально – цим потрібно жити. Сьогодні країна проходить надзвичайно складний етап, і кожен має свій фронт відповідальності. Хтось воює зі зброєю в руках, а ми в тилу маємо робити все можливе, щоб держава вистояла й розвивалася.

Мене мотивує відчуття користі. Я пишаюся тим, що разом із командою ми змогли побудувати сильний національний інститут розвитку інфраструктури – той, що працює, сплачує податки, допомагає військовим і вирішує критичні завдання з відновлення країни. Частину цієї роботи ми навіть не можемо озвучувати публічно.

Ми не маємо права марнувати час. Наш обов’язок – бути максимально ефективними для держави саме зараз.

Де найважче знаходити баланс між інтересами держави, бізнесу й науки?

Баланс між інтересами держави, бізнесу й науки – завжди складний, але саме в цьому ми бачимо одну з ключових ролей інституту. Ми часто стаємо своєрідним арбітром, надаючи об’єктивну, фахову інформацію та допомагаючи сторонам знайти спільне рішення.

Іноді наші висновки можуть не подобатися бізнесу, іноді – державним чи правоохоронним органам. Але саме за цю незалежність і неупередженість нас цінують усі сторони. Вони знають: позиція ДП «НІРІ» базується не на інтересах окремих гравців, а на фактах, науці, нормах, стандартах та професійній відповідальності.

Бізнес часто не довіряє держінституціям. Як ви особисто переконуєте приватний сектор співпрацювати з ДП «НІРІ»?

Насправді ключовий інструмент – це комунікація. Ми постійно працюємо з бізнесом через семінари, конференції, професійні дискусії та наші платформи. Коли є відкритий діалог і зрозумілі правила гри, довіра формується природно.

Далі починає працювати репутація. Бізнес швидко обмінюється інформацією, а ім’я інституту для нас – безумовна цінність. Нас знають як незалежну й об’єктивну експертну установу. Тому часто ініціатива співпраці йде вже від приватного сектору – із запитами на дослідження, експертизу чи науково-технічний супровід.

Ви багато говорите про інновації. Але яка інновація останнім часом справила на вас особисто найбільше враження?

Безперечно, найбільше враження на мене останнім часом справив штучний інтелект. Мій ключовий науковий напрям – ціноутворення у будівництві, і сьогодні ШІ вже здатен формувати кошториси, підбирати розцінки та автоматизувати частину роботи.

Водночас це інструмент, який потребує грамотного використання. Важливо правильно формулювати завдання й контролювати результат – тоді штучний інтелект стає не загрозою, а потужним підсилювачем ефективності та якості рішень.

Яка ваша найбільша поразка у роботі, яку ви змогли перетворити на досвід?

Однією з наших помилок на початку була надмірна відкритість. Нам траплялися недобросовісні партнери, які спекулювали ім’ям інституту, що згодом створювало репутаційні ризики.

Цей досвід навчив нас важливої речі: довіра має поєднуватися з відповідальністю. Сьогодні ми значно ретельніше підходимо до вибору партнерів і чітко вибудовуємо рамки співпраці, щоб зберігати професійну репутацію інституту й довіру всіх стейкхолдерів.

Ви більше реформатор чи «кризовий менеджер»?

Мені складно обрати щось одне, бо за цей період довелося побути в обох ролях. Інститут пройшов через пандемію COVID-19, коли ми вперше зіткнулися з повною невизначеністю та відсутністю інструментів для віддаленої роботи, а згодом – через війну, коли в окремі моменти ми навіть не мали доступу до будівлі.

У таких умовах ти автоматично стаєш і кризовим менеджером, і реформатором водночас, а паралельно – науковцем і адміністратором. Це не питання вибору ролі, а питання досвіду й відповідальності, яку потрібно було брати на себе в кожному конкретному моменті.

Які особисті цінності ви намагаєтеся передати команді ДП «НІРІ»?

Передусім я намагаюся передати команді цінність постійного руху вперед – готовність вчитися, пробувати нове й братися за складні завдання, навіть коли не всі відповіді очевидні з самого початку. Але найголовніше – це повага до людей і до команди.

Обладнання можна придбати, приміщення відремонтувати, але справжній результат створюють люди. Тому для мене принципово важливо не ставитися до них як до «ресурсу». Ресурси вичерпуються, а Люди розвиваються, якщо в них інвестувати. Коли команда відчуває підтримку, у тому числі на особистому рівні, вона працює з іншою мотивацією і дає значно сильніший результат. Саме з довіри, взаємної поваги й інвестицій у людей починається стійка й ефективна організація.

 #Інфраструктура #Відбудова #Інновації #Наука #НІРІ #ВідновленняУкраїни #Україна