Конституція на місцевому рівні: чому громадам потрібні нові статути

АННА ЮРЧЕНКО, СПІВЗАСНОВНИЦЯ WE BUILD UKRAINE

У громаді може бути стратегія розвитку, затверджений бюджет, десятки місцевих програм і великий план відновлення. Але все це ще не дає відповіді на прості запитання.

Що робити жителям, якщо вони хочуть винести певне питання на розгляд ради? Як ініціювати громадські слухання? Скільки підписів потрібно зібрати? Чи може окреме село обговорити проблему, яка стосується лише його? Коли місцева влада повинна відповісти на пропозиції людей?

Без зрозумілих відповідей громада нагадує місто з дорогами, але без дорожніх знаків. Рух є, усі кудись прямують, однак на кожному перехресті доводиться наново з’ясовувати, хто має перевагу і за якими правилами взагалі потрібно діяти.

Такими правилами руху для територіальної громади має бути її статут.

Не формальний документ для архіву. Не юридичний текст, який одного разу проголосували й більше не відкривали. Статут має бути зрозумілим набором правил взаємодії між жителями, місцевою радою, виконавчими органами, депутатами та старостами.

ЧОМУ ГРОМАДАМ ПОТРІБНО ОНОВЛЮВАТИ СТАТУТИ

Статут часто називають місцевою конституцією. Формулювання урочисте, але для більшості людей не надто зрозуміле.

Насправді статут має бути інструкцією до щоденної взаємодії в громаді.

Він повинен пояснювати жителю, як подати пропозицію та домогтися її розгляду. Старості — як представляти інтереси свого населеного пункту. Депутату — як працювати з ініціативами людей. Виконавчим органам — як проводити консультації та громадські слухання, а не просто звітувати, що вони відбулися.

До кінця 2026 року органи місцевого самоврядування мають затвердити статути територіальних громад або привести чинні документи у відповідність до нових законодавчих вимог.

Із 1 січня 2027 року наявність статуту стає обов’язковою.

Причина не лише у встановленому законом строку. За останні роки змінилося саме розуміння місцевої демократії та участі жителів.

Люди мають право не тільки обирати місцеву владу раз на кілька років. Вони можуть долучатися до підготовки рішень, подавати місцеві ініціативи, брати участь у громадських слуханнях і консультаціях, створювати консультативні органи, оцінювати роботу місцевої влади та отримувати інформацію про її діяльність.

Але саме право ще не означає, що ним легко скористатися.

Якщо людина не знає, куди подавати ініціативу, які документи до неї додавати і скільки чекати на відповідь, механізм не працює.

Якщо в статуті передбачені громадські слухання, але не визначено, хто їх може ініціювати, як повідомляють жителів і що відбувається з їхніми пропозиціями після обговорення, участь швидко перетворюється на формальність.

Закон відкриває дорогу. Але саме громада має встановити зрозумілі знаки, маршрути й правила руху.

ОДНАКОВИХ ГРОМАД НЕ ІСНУЄ

Десь люди звикли подавати звернення через електронні сервіси. Десь основною точкою контакту залишається староста. В одній громаді активно працює молодіжна рада, в іншій — громадські організації або органи самоорганізації населення. Одні жителі щодня користуються офіційним сайтом, інші дізнаються про рішення ради з оголошення біля магазину чи в старостаті.

Усе це потрібно враховувати.

Наприклад, якщо для проведення громадських слухань у невеликому селі необхідно буде зібрати сотні підписів по всій громаді, таке право залишиться лише красивим реченням у документі.

Якщо місцеву ініціативу можна подати тільки особисто в адміністративному центрі, жителям віддалених населених пунктів доведеться витратити пів дня на дорогу заради одного документа.

Якщо після громадського обговорення місцева влада не зобов’язана пояснити, які пропозиції враховано, а які відхилено, люди дуже швидко перестають бачити сенс у такій участі.

Тому головне питання полягає не в тому, скільки сторінок матиме статут. Важливо, чи зможе людина ним скористатися.

ЧОМУ ОДНОГО СТАТУТУ НЕДОСТАТНЬО

Статут не працює у вакуумі.

Він пов’язаний із регламентом місцевої ради, положеннями про постійні комісії, старост, громадські слухання, консультації, звітування депутатів і роботу консультативних органів.

Можна записати у статуті, що представник ініціативної групи має право виступити на засіданні ради. Але якщо в регламенті не передбачено, коли йому нададуть слово, реалізація цього права залежатиме від настрою головуючого.

Можна гарантувати людям право на громадські слухання. Але якщо не визначити, хто їх організовує, за скільки днів потрібно повідомити жителів і коли мають опублікувати протокол, кожне нове слухання проходитиме за новими правилами.

Це як замінити в будинку вхідні двері, але залишити старі замки, ключі та проводку. Зовні все виглядає оновленим, але користуватися незручно, а подекуди й небезпечно.

Тому оновлення статуту має починатися з повної перевірки місцевих правил.

ЩО МИ РОБИМО У КАНІВСЬКІЙ І ТРОСТЯНЕЦЬКІЙ ГРОМАДАХ

We Build Ukraine спільно з Фондом «МХП-Громаді» реалізує проєкт із підтримки Канівської міської територіальної громади Черкаської області та Тростянецької селищної територіальної громади Вінницької області.

Ми не починаємо з чистого аркуша і не приносимо громадам готовий шаблон.

Спочатку експерти We Build Ukraine аналізують чинні статути, регламенти рад та інші місцеві акти. Дивимося, які правила вже працюють, які застаріли, де документи суперечать один одному, а де необхідної процедури взагалі немає.

Після цього разом із громадами готуємо оновлені редакції статутів, зміни до регламентів і правила застосування основних інструментів участі жителів.

Це дуже практична робота.

Потрібно визначити, хто може ініціювати громадські слухання. Якою має бути реалістична кількість підписів. Як подавати місцеву ініціативу. Скільки часу матиме рада на її розгляд. Як жителі окремого села зможуть порушити питання, важливе саме для них. Яку роль у цьому процесі виконуватимуть старости. Як поєднати онлайн-інструменти з живими зустрічами.

До роботи залучаються представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій та активні жителі. Підготовлені документи проходитимуть громадське обговорення, а отримані пропозиції мають бути опрацьовані до винесення статутів на розгляд рад.

Для нас важливо, щоб у результаті громада отримала не юридично бездоганний текст, який ніхто не відкриватиме, а зрозумілу систему правил, якою користуватимуться люди.

ПРОГОЛОСУВАТИ НЕДОСТАТНЬО

Навіть найкращий статут не оживе в момент голосування ради.

Після його ухвалення працівники місцевого самоврядування мають знати, як застосовувати нові процедури. На сайті повинні з’явитися зрозумілі інструкції, форми заяв і контакти відповідальних людей. Старости мають розуміти, як допомогти жителям подати ініціативу. Депутати — як працювати з пропозиціями громади.

А люди мають знати, що такі можливості в них узагалі є.

Статут починає працювати не тоді, коли під рішенням ради з’явився підпис. Він починає працювати, коли житель відкрив документ, знайшов потрібну процедуру і зміг пройти її від першого кроку до отримання відповіді.

До кінця 2026 року громадам потрібно виконати вимогу закону. Але це лише зовнішній дедлайн.

Справжнє завдання значно ширше. Потрібно домовитися про правила спільного життя в громаді.

Хто і як може порушувати важливі питання. Як місцева влада пояснює свої рішення. Як голос жителя перетворюється не на коментар у соціальній мережі, а на пропозицію, яку зобов’язані розглянути.

Статут не вирішить усіх проблем громади. Так само як правила дорожнього руху не прибирають усі затори. Але без зрозумілих правил кожне перехрестя перетворюється на суперечку про те, хто мав поступитися дорогою.

 #Громади #МісцевеСамоврядування #МісцеваДемократія #WeBuildUkraine #Реформи #Євроінтеграція #РозвитокГромад